Основними елементами будь-якої атомної бомби [2] є корпус, пороховий заряд та активна зона (уран, плутоній тощо) п.). Розміри та маса активної зони, при яких стає можливою ланцюгова ядерна реакція – називають критичними.
Бомби поділяються:
- осколкові (вражаюча дія переважно осколками);
- осколково-фугасні (уламками, фугасною та бризантною дією; на Заході такі боєприпаси називаються бомбами загального призначення);
- фугасні (фугасною та бризантною дією);
До типів бомб відносяться бензинові бомби, прості запальні бомби, фугасні бомби, бомби уповільненої дії, міни-пастки, бомби командної дії, поштові бомби, метальні вибухові пристрої, промислові вибухові речовини, саморобні вибухові речовини та імпровізована вибухова зброя.
Авіаційні бомби містять сталевий корпус, головну частину, заряд вибухової речовини, хвостове оперення низького опору для стабілізації у польоті. Авіабомби дозволяють їхню комплектацію підривниками, розміщеними в головній частині авіабомби або в хвостовому оперенні.
Повнорозмірні макети Цар-бомби (без систем управління та бойових частин) зберігаються в музеях у Сарові (перший російський музей ядерної зброї відкрився у 1992 році) та у Сніжинську. У вересні 2015 року саровська бомба експонувалася на московській виставці «70 років атомної галузі.
Ядерні вибухові пристрої Існує ряд речовин, які можуть призвести до ланцюгової реакції поділу. У ядерній зброї використовуються уран-235 або плутоній-239. Уран у природі зустрічається у вигляді суміші трьох ізотопів: 238U (99,2745% природного урану), 235U (0,72%) та 234U (0,0055%).
Носієм цього боєприпасу став бомбардувальник Пе-8.
Статистика
| Країна | Кількість боєголовок (активних/всього) | Тести |
|---|---|---|
| США | 1644/5428 | 1,054 |
| Росія (до 1991 року – СРСР) | 1588/5977 | 715 |
| Великобританія | 160/225 | 45 |
| Франція | 280/290 | 210 |