Коли не можна робити сватання?
Свататися можна було не в будь-який день, але у жодному випадку не в середу або п'ятницю! І лише після заходу сонця. Не прийнято було говорити про мету своєї подорожі, розмовляти по дорозі до дому нареченої, щоб на випадок відмови зберегти сватання у таємниці.
Що казати на сватання?
Свати з боку нареченого заходили в дім і говорили: «У вас товар – у нас купець», а батьки нареченої мали відповісти: «Ласкаво просимо, гості дорогі» або «Ласкаво просимо, сват дівці – не ганьба, а й професійні організатори сватання». Раніше хлопець освідчувався дівчині у коханні при її батьках, або ж посилав сватів.
Кого беруть на сватання?
Традиційний обряд сватання передбачає обов'язкову участь старших родичів та інших членів сім'ї. За звичаєм, хлопець і дівчина освідчувалися один одному у своїх почуттях, але не робили серйозних кроків без схвалення батьків. Розповідаючи про своє кохання у сімейному колі, вони очікували схвалення від батька й матері.
Що потрібно робити на сватанні?
Сватання проходить у формі розмови старостів з батьками нареченої, обмін хлібом, перев'язування нареченої хустиною на знак згоди, а старостів — рушниками. Сватання відбувалося у вільний від польових робіт час. Сватати дівчину вирушали пізно ввечері, щоб у разі відмови зберегти сватання у таємниці.
Чому припинялися сватання 13 травня? Справа в тому, що травень місяць вважався дуже невдалим для пар, адже говорили: «Будеш все життя маятися».
Сватання – це обряд, після якого ставало зрозуміло, відбудеться весілля чи ні, оскільки батьки нареченої повинні були дати на нього свою згоду.
Сватання (сватанки, змовини, брання рушників, рушники, згодини) — одна з частин традиційного весілля, під час якої вирішується питання про шлюб, …
До того ж боялися вроку. Тому йшли свататися пізно увечері, як стемніє, бувало, що не вулицею – городами, а про свої наміри не повідомляли нікому сторонньому.
Обряд сватання в Україні: як отримували згоду батьків на шлюб. Сценарій сватання в минулому і сьогодні.